Дослідження самооцінювання здобувачів освіти охопило понад 3 300 учасників програми «Фінансова грамотність» ГО «Джуніор Ачівмент Україна». Ключовий висновок: молодь стала впевненішою у власних фінансових знаннях.
Опитування охоплювало самооцінку фінансових знань і навичок, користування фінансовими послугами, практики заощадження та ведення обліку доходів і витрат, інтерес до інвестиційних інструментів, фінансові розмови в родині, а також окремі питання щодо освітніх і професійних планів учасників.
Вибірка
Основну частину учасників дослідження становили здобувачі професійно-технічної освіти (близько половини вибірки), ще близько третини — здобувачі загальної середньої освіти. Серед респондентів переважали дівчата (майже 6 із 10 учасників), а основну вікову групу становила молодь 16–18 років.
Ключові висновки
- Знання зростають найбільше там, де молодь мала найменше досвіду
Загальна самооцінка власного рівня фінансової грамотності зросла на +15,2%. Але найцікавіше не в середньому показнику, а в тому, які саме теми «підтягнулися» найбільше:
– уміння сформувати позитивну кредитну історію — +29,1%
– знання інвестиційних інструментів — +26,2%
– розуміння страхування — +20,1%
– усвідомлення важливості пенсійного планування — +17,9%
– знання про банки та їхні послуги — +13,8%,
– розуміння кредиту — +13,3%,
– уміння скласти бюджет — +12,6%.
Найбільшу цінність програма дає саме у складних темах, з якими молодь стикається рідко — кредитна історія, інвестування, страхування, довгострокове планування.
- Від знань до звички
Позитивна динаміка знань підкріплюється й реальними практиками, хоч і помірніше. Тобто сформувати розуміння теми можна швидше, ніж стійку звичку.
Частка тих, хто взагалі не веде облік доходів і витрат, скоротилася на 16%, а щоденний облік ведуть уже на 22,9% більше учасників — найбільша відносна зміна серед усіх практик обліку.
У заощадженнях простежується перехід до більшої регулярності: частка тих, хто відкладає конкретну частку доходу, зросла на 7,2%, тоді як частка тих, хто заощаджує нерегулярно або не заощаджує взагалі, скоротилася. Тобто йдеться не про збільшення обсягів заощаджень, а про формування звички відкладати регулярно.
- Цифрові фінанси — вже норма, складніші продукти — зона зростання
Базовими цифровими сервісами (оплата карткою/смартфоном, онлайн-покупки) на початку року користувалася переважна більшість учасників, і до кінця року ці показники зросли ще на кілька відсоткових пунктів.
Показовіше інше: складніші фінансові продукти залишаються рідкісними, але саме там — найбільша динаміка. Користування депозитами зросло на 38,6% відносно початкового рівня, а частка тих, хто взагалі не користується жодною фінансовою послугою, скоротилася на 35,8%.
- Інвестування: знання випереджають інтерес
Самооцінка знань про інвестиційні інструменти зросла на 26,2% — один із найбільших приростів дослідження. А от інтерес до конкретних активів змінювався значно стриманіше: до золота — +10,6%, до іноземної валюти — +8,9%, до цінних паперів — +8,0%. Інтерес до криптовалют навіть трохи знизився (-3,2%). Це узгоджується з логікою програми: мета фінансової освіти — не «розігріти» інтерес до конкретного активу, а навчити оцінювати ризики й ухвалювати зважені рішення.
- Родина мовчить про гроші — це змінюється повільніше за все
Серед усіх показників дослідження саме частота фінансових розмов у родині змінилася найменше: частка тих, хто взагалі не говорить із батьками про гроші, скоротилася лише на 7,1%. Це найслабша відносна динаміка в усьому опитуванні.
Це найпомітніший розрив у дослідженні: молодь стрімко нарощує знання й навіть починає застосовувати їх на практиці (заощадження, облік витрат, депозити), але домашні розмови про гроші майже не змінюються. Ймовірна причина — тема грошей у багатьох українських родинах традиційно залишається закритою. Батьки самі рідко проходили системну фінансову освіту й не завжди мають звичку обговорювати бюджет чи фінансові рішення з дітьми. Навчальна програма може дати молоді знання, але сформувати нову культуру розмови в родині — завдання, яке виходить за межі одного навчального курсу і потребує більше часу.
Підсумок
Найбільш виразні відносні зміни за результатами опитування — це зростання користування депозитами (+38,6%), знань про інвестиційні інструменти (+26,2%) та щоденного ведення обліку доходів і витрат (+22,9%). Програма «Фінансова грамотність» найпомітніше впливає саме там, де здобувач освіти може самостійно застосувати отримані знання й змінити власну фінансову поведінку — а не там, де зміни залежать від зовнішнього середовища, як-от родинної комунікації.
Повний аналітичний звіт доступний у PDF-форматі тут.
